25 лютого — 150 років з дня народження Лесі Українки.

Її постать є центральною в українській літературі. Попри важку хворобу, Леся Українка не втомлювалась творити, писати, перекладати. Тому спадок цієї видатної українки багатий поетичними поемами, прозовими творами, більш ніж 270 віршами, публіцистичними статтями та бездоганними перекладами бестселерів світової класики.

На вшанування пам’яті й творчості Лесі Українки відбувається всеукраїнський флешмоб #читаємоЛесю. Кожен охочий може записати своє відео з прочитанням частинки твору Лесі Українки, обов’язково додавши хештег #читаємоЛесю.

Більше – у відео.

 

Київська монорейка

У 1960-ті на кафедрі електроприводу та автоматизації промислових установок КПІ розробили монорейку.

Тоді КПІшники спільно з Київським заводом електротранспорту представили експериментальний вагон на шість пасажирів. За планом монорейкова траса мала з’єднати Гідропарк і міст Патона. Однак у 1970-ті проєкт закрили.

Подробиці – за посиланням.

 

Видатний авіаконструктор Костянтин Калінін

Сьогодні, 134 роки тому, 5 лютого 1887-го, народився видатний авіаконструктор Костянтин Калінін.

 

1923 року Костянтин Калінін вступає на четвертий курс Київського політехнічного інституту. Невелика група молодих інженерів і робітників заводу «Ремповітря-6», очолювана ним, взялася за розроблення нової машини. Літак дістав назву К-1. Калінін запропонував концепцію та головні схеми його конструкції, які на той час істотно відрізнялися від традиційних.

Водночас К-1 став для конструктора ще й реальним дипломним проєктом, який згодом запустили у серійне виробництво.

За радянської доби Костянтина Калініна затаврували як «ворога народу», тож його ім’я усіляко замовчувалося.

Щедрівка напередодні Старого Нового року

У цей день, 13 січня, напередодні Старого Нового року заведено співати щедрівки. Ці пісні притаманнi тiльки українскому народові, але «Щедрик» Леонтовича виконується по всьому світі.

 У відео слухайте «Щедрик» Леонтовича у виконанні хорової капели КПІ.

Триває конкурс наукових проєктів за програмою НАТО "Наука заради миру та безпек"

Триває конкурс наукових проєктів за програмою НАТО "Наука заради миру та безпек" (NATO SPS)

За умовами програми заявки можуть подаватись консорціумом, співкерівниками якого є науковці, які працюють в організаціях країн-членів і країн-партнерів НАТО (Україна є країною-партнером НАТО).

Дедлайн подання проєктних заявок – 15 січня 2021 р.

Проєкти, що подаються на розгляд програми NATO SPS, повинні мати зв'язок як мінімум з одним із наступних пріоритетів програми:

  • Вирішення викликів у царині безпеки: боротьба з тероризмом; енергетична безпека; кібербезпека; захист від хімічної, біологічної, радіоактивної та ядерної зброї; охорона довкілля;
  • Підтримка операцій та місій під проводом НАТО;
  • Передові технології, пов'язані з безпекою: нанотехнології, оптичні технології, мікросупутники, металургія та  платформи для безпілотних літальних апаратів;
  • Безпека кордонів та портів;
  • Виявлення та знешкодження мін та боєприпасів;
  • Безпека людини та соціальні аспекти безпеки.

Проєкти за будь-якою іншою тематикою, пов'язаною з вирішенням проблем безпеки, але не названою в наведеному переліку, також можуть розглядатися на предмет отримання фінансування за програмою NATO SPS.

Тривалість виконання проєктів може складати від 24 до 36 місяців.

 Програма NATO SPS дозволяє отримати фінансування на: стипендії для аспірантів і молодих учених, закупівлю обладнання, витратні матеріали, стажування в організаціях-партнерах. Максимальне фінансування, яке може  отримати консорціум на весь період виконання проєкту, – 350 тис. євро.

Детальніше за посиланням.